Автор: Індустрія напівпровідників і чипів для штучного інтелекту (ШІ) є однією з ключових для сучасної глобальної економіки. Вони лежать в основі більшості електронних пристроїв — від смартфонів та ноутбуків до електромобілів і військової техніки. За даними Всесвітньої організації статистики торгівлі напівпровідниками (WSTS), у вересні 2024 року світові продажі досягли рекордних $55,32 млрд, що свідчить про зростаючий попит на ці технології.
Україна, прагнучи інтегруватися в глобальні технологічні ланцюги, затвердила стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року, яка передбачає створення власного виробництва чипів. Хоча на сьогодні вітчизняна напівпровідникова промисловість фактично відсутня, історичний досвід і наявність кваліфікованих фахівців дають підґрунтя для її відродження. Паралельно український центр штучного інтелекту WINWIN налагоджує контакти з NVIDIA, що відкриває перспективи для інтеграції українських розробок у глобальні проєкти.
Глобальні стратегії розвитку ШІ-чипів
Виробництво ШІ-чипів потребує передових напівпровідникових технологій: сучасних техпроцесів (3 нм, 5 нм), екстремальної ультрафіолетової (EUV) літографії та інтеграції високошвидкісної пам’яті. Такі потужності наразі мають лише технологічні гіганти, як-от TSMC, Samsung і Intel. Вартість будівництва фабрик сягає $10–30 млрд через високі витрати на дослідження, створення чистих приміщень і закупівлю обладнання, включно з EUV-машинами компанії ASML.
Розвинені країни активно підтримують власну індустрію:
- ЄС інвестує €43 млрд для досягнення 20% світового ринку мікрочипів до 2030 року;
- США виділяють $39 млрд на субсидії виробництва чипів та $13 млрд на R&D і підготовку кадрів;
- TSMC планує вкласти $100 млрд у будівництво нових фабрик у США.
Ці ініціативи створюють нові можливості для України інтегруватися в глобальні ланцюги постачання та розвивати власну напівпровідникову індустрію.
Виклики та потенціал для України
Україна має висококваліфікованих інженерів у сфері мікроелектроніки та досвід участі в міжнародних проєктах. Проте власних виробничих підприємств немає, а це обмежує потенціал на глобальному ринку. До проблем галузі відносять:
- відсутність сучасної інфраструктури;
- відтік кадрів;
- низький рівень державної підтримки;
- обмежене фінансування R&D;
- складність інтеграції у глобальні ланцюги поставок.
Водночас наявність лабораторій, спільних із міжнародними партнерами, та збереження спеціальностей у вищих навчальних закладах створюють основу для відновлення галузі.
Стратегія розвитку та сценарії
У процесі формування секторальної стратегії розглядаються два сценарії:
- Ліцензування технології “під ключ” (ToT)
Україна отримує всю документацію, специфікації та бібліотеки для проектування, а українські фахівці проходять навчання за кордоном. Держава може зберігати контрольний пакет акцій, забезпечуючи пріоритетне задоволення потреб оборонного комплексу. - Стратегічне партнерство
Пошук міжнародних інвесторів та компаній для спільного будівництва фабрики. Інвестиції залежать від масштабів проєкту та технології: попередні оцінки для України — $1–3 млрд. Міжнародний досвід свідчить, що державна підтримка може покривати до 30% витрат.
Вибір сценарію має відбутися до кінця 2025 року, із запуском пілотної лінії протягом двох-трьох років після початку будівництва.
Основні кроки розвитку
- Публікація секторальної стратегії — перше півріччя 2025 року;
- Прийняття законопроекту та запуск освітніх програм — 2025–2026 роки;
- Створення WINWIN CoE та Semiconductors Lab — 2025 рік;
- Переговори з потенційними партнерами та вибір оптимального варіанту — кінець 2025 року.
Розвиток напівпровідникової та ШІ-індустрії в Україні є стратегічним завданням для зменшення залежності від імпорту, створення високотехнологічних робочих місць та забезпечення оборонної безпеки. Інтеграція з міжнародними технологічними партнерами, підтримка R&D та впровадження секторальної стратегії можуть стати точкою старту для відновлення позицій України на глобальному ринку мікроелектроніки до 2030 року.
