Автор: Китай оголосив про запуск масштабної системи штучного інтелекту, безпосередньо під’єднаної до національної мережі суперкомп’ютерів. Платформа здатна самостійно виконувати повноцінні наукові дослідження — від формулювання завдання до підготовки фінального звіту. Офіційний старт відбувся 23 грудня, лише через кілька тижнів після презентації аналогічної ініціативи США.
Про це повідомляє видання Interesting Engineering.
Нова система працює на загальнодержавному рівні й уже доступна більш ніж тисячі наукових установ по всьому Китаю. На відміну від класичних інструментів аналізу, вона діє як автономний дослідницький агент: приймає запити звичайною мовою, самостійно планує хід роботи, розбиває її на етапи, розподіляє обчислювальні ресурси, запускає симуляції, аналізує великі масиви даних і формує підсумкові наукові матеріали.
За даними China Science Daily, участь людини в процесі зведена до мінімуму. Розробники наголошують, що йдеться не про допоміжний інструмент, а про повноцінного «віртуального наукового асистента». За їхніми оцінками, завдання, які раніше потребували цілого робочого дня, тепер виконуються приблизно за годину.
Наразі платформа підтримує близько ста наукових сценаріїв. Вони охоплюють матеріалознавство, біотехнології та промислове застосування ШІ. Основна мета — прискорити наукові відкриття шляхом автоматизації складних і ресурсоємних процесів.
Ключовим елементом проєкту є Національна мережа суперкомп’ютерів Китаю (SCNet). Вона об’єднує понад 30 суперкомп’ютерних центрів і дозволяє гнучко перерозподіляти обчислювальні потужності залежно від потреб. SCNet запустили у 2023 році як частину стратегії інтеграції суперкомп’ютерних і інтелектуальних обчислень, а офіційно презентували у квітні 2024 року в технопарку Біньхай у Тяньцзіні. Відтоді мережа активно масштабується й обслуговує державні структури, бізнес, університети та наукові центри.
Надання штучному інтелекту прямого доступу до такої інфраструктури означає перехід від експериментів до масового використання ШІ в науці. Учасники проєкту говорять про глибшу трансформацію наукової діяльності. За словами члена Китайської академії наук і керівника експертної групи SCNet Цянь Депея, наука переходить від простих обчислень до відкриттів, керованих ШІ. Нові ІІ-агенти об’єднують інструменти, дані та ресурси, які раніше були розпорошені, що суттєво прискорює інноваційні процеси.
Подібної думки дотримується й заступник директора Центру досліджень високопродуктивних обчислень Цао Чженьнань. Він зазначає, що «ШІ для науки — це не лише технологічний прорив, а й зміна самої логіки організації досліджень».
Запуск платформи відбувся в межах національної ініціативи «AI+», оголошеної в серпні. Вона передбачає широке використання штучного інтелекту для прискорення наукових відкриттів і промислових інновацій.
Китайський проєкт з’явився на тлі зростаючої конкуренції зі США у сфері штучного інтелекту та обчислювальних технологій. Обидві країни десятиліттями інвестують у суперкомп’ютери для чутливих напрямів — від моделювання озброєнь до розробки нових ліків.
У листопаді президент США Дональд Трамп представив програму Genesis Mission, яку охарактеризував як «ШІ-версію Мангеттенського проєкту». Ініціативу координує Міністерство енергетики США. Вона передбачає навчання потужних ІІ-агентів на федеральних суперкомп’ютерах і великих масивах державних наукових даних. За словами Трампа, місія має прискорити науковий прогрес і зміцнити технологічне лідерство США, однак програма обмежена жорсткими строками — перші результати очікують уже протягом 270 днів.
Водночас ранній запуск китайської системи піднімає питання безпеки. Прямий доступ штучного інтелекту до національних суперкомп’ютерних мереж може створювати ризики витоку чутливих даних, підвищувати загрозу кібератак або відкривати доступ до інформації, пов’язаної з оборонними та військовими системами.
