Поки одні компанії роками розробляють власну технологію самокерованих автомобілів з нуля, Uber обрала зовсім іншу стратегію — і, схоже, саме вона може виявитися найпрагматичнішою. Компанія планує розгорнути флот приблизно зі 120 тисяч безпілотних автомобілів і забезпечити автономні поїздки щонайменше у п’ятнадцяти містах уже протягом 2026 року.
Замість того щоб відновлювати власний підрозділ розробки безпілотних технологій, який компанія продала ще у 2020 році, Uber обрала платформний підхід: партнерства й інвестиції в компанії, що вже розробляють автономні транспортні засоби та системи самокерування. Список таких партнерів компанії постійно розширюється, охоплюючи як спеціалізовані стартапи з безпілотними технологіями, так і традиційних автовиробників.
У цьому підході є логіка, якої бракує більшості конкурентів: Uber уже має те, чого немає в жодного стартапа-розробника безпілотних авто, — понад 200 мільйонів клієнтів по всьому світу, готова платіжна інфраструктура, система маршрутизації поїздок і налагоджена клієнтська підтримка. Замість того щоб з нуля будувати попит на послугу, компанія просто підключає до вже наявної мережі партнерську технологію самокерування — фактично постачаючи «попит», поки партнери постачають «залізо» і водійський софт.
Утім, економіка цього підходу залишається доволі непевною. Роботаксі — це не просто автомобіль з камерами: потрібні дорогі транспортні засоби спеціальної конфігурації, окремі сервісні центри для обслуговування й ремонту, а також цілі команди підтримки операцій на випадок нештатних ситуацій на дорозі. Наскільки швидко ця модель зможе окупитися при масштабуванні до заявлених 120 тисяч авто, поки що радше питання, ніж доведений факт.
Показово й те, що конкуренти Uber у сфері автономного транспорту йдуть іншим шляхом — намагаючись контролювати весь технологічний стек самостійно, від сенсорів до алгоритмів керування. Ставка Uber радше нагадує модель авіакомпанії, яка не будує літаки сама, а домовляється з виробниками про постачання — і робить головний акцент на бренді, мережі й клієнтському досвіді, а не на інженерії самого транспортного засобу.
Якщо стратегія спрацює, Uber може стати тим самим «єдиним вікном» для замовлення поїздки незалежно від того, який саме партнер забезпечує технологію самокерування під капотом — а це, у перспективі, дає компанії позицію набагато сильнішу за будь-якого окремого виробника безпілотних авто.
