Смарт-годинники та фітнес-браслети давно перестали бути просто лічильниками кроків. Сучасні моделі вимірюють пульс, насичення крові киснем, температуру шкіри, якість сну, а частина з них може записати електрокардіограму. Нові форм-фактори, зокрема смарт-кільця й пластирі з датчиками, розширили можливості збору даних, а мільйони користувачів фактично носять із собою невелику медичну лабораторію.
Цінність таких пристроїв полягає не в одиничному вимірюванні, а в безперервності. Лікар бачить стан пацієнта у кабінеті кілька хвилин, а годинник фіксує його цілодобово. Для виявлення епізодичних порушень ритму серця, як-от фібриляції передсердь, це дуже суттєво: аритмія може траплятися раз на кілька днів і ніколи не потрапити в кардіограму під час візиту до лікаря. Кілька клінічних досліджень показали, що алгоритми на основі даних годинників здатні виявляти такі епізоди з прийнятною точністю, а окремі функції вже отримали дозволи регуляторів як медичні.
Окремий напрям — безперервний моніторинг глюкози. Невеликий датчик під шкірою передає показники на телефон кожні кілька хвилин, і людина з діабетом бачить тенденцію, а не лише значення в одну мить. Такі системи значно змінили щоденне лікування діабету, а в деяких країнах подібні пристрої без рецепта почали пропонувати й людям без діагнозу, які хочуть краще розуміти реакцію організму на їжу, хоча користь для здорових людей поки що обговорюється.
Дані з носимих пристроїв дедалі активніше інтегруються з телемедициною. Лікар отримує звіт про пульс, сон та активність пацієнта перед онлайн-консультацією, а системи дистанційного нагляду допомагають спостерігати за людьми з хронічними хворобами вдома, не госпіталізуючи їх. Для літніх людей існують пристрої з виявленням падіння та автоматичним викликом допомоги.
Проте обмежень достатньо. Точність споживчих датчиків різниться: рух, колір шкіри, татуювання й неправильне розташування можуть спотворювати показники. Хибні тривоги породжують зайву тривожність і додаткове навантаження на лікарів, які мусять розбирати сотні сповіщень. Інформація про здоров’я належить до особливо чутливих даних, а правила її збору, зберігання й передачі третім сторонам, зокрема рекламникам і страховикам, у багатьох країнах ще формуються. Існує й проблема нерівності: найкращі пристрої коштують дорого, а люди з найвищим ризиком захворювань нерідко мають до них найменший доступ.
Майбутнє цього сегмента пов’язують з неінвазивними вимірюваннями, які поки що виглядають складними: тиск без манжети, рівень глюкози без проколу, ранні маркери інфекцій. Головне питання полягає в тому, чи вдасться перетворити потік даних на реальні клінічні рішення, не перевантаживши ні лікарів, ні самих користувачів.
