Різке фото чи плавне відео навіть на ходу — заслуга систем стабілізації зображення, вбудованих у сучасні смартфони. Але OIS і EIS вирішують цю задачу принципово різними способами — фізичним і програмним.
OIS — оптична стабілізація
OIS (Optical Image Stabilization) компенсує тремтіння руки фізичним рухом самого об’єктива або сенсора камери. Мініатюрні гіроскопи фіксують найменші рухи й тремтіння телефона в реальному часі, а спеціальний механізм миттєво зміщує лінзу чи сенсор у протилежному напрямку, компенсуючи це тремтіння ще до того, як світло потрапить на матрицю і сформує кадр.
Головна перевага такого підходу — стабілізація відбувається на фізичному, оптичному рівні, до формування самого зображення, тому не впливає на якість і деталізацію фінального кадру.
EIS — електронна (цифрова) стабілізація
EIS (Electronic Image Stabilization) працює вже після того, як зображення сформоване сенсором — алгоритм аналізує рух між послідовними кадрами (особливо актуально для відео) і програмно коригує, обрізає чи зміщує кадр, компенсуючи тремтіння цифровими методами.
Оскільки EIS працює шляхом обрізання й зміщення вже готового зображення, ця технологія неминуче «з’їдає» частину корисної площі кадру (реальний знятий кут огляду стає трохи вужчим за той, що фізично бачить сенсор) і теоретично може трохи знижувати деталізацію порівняно з некомпенсованим кадром.
Чому часто використовують обидва одночасно
Більшість сучасних флагманських смартфонів поєднують OIS і EIS разом, особливо для відеозйомки: OIS бере на себе компенсацію дрібного й швидкого тремтіння руки на фізичному рівні, а EIS додатково згладжує більш повільні й плавні рухи (наприклад, ходьбу під час зйомки), які оптична система фізично не здатна повністю компенсувати через обмежений діапазон руху механізму.
Практична різниця для фото й відео
Для фото OIS особливо помітно допомагає в умовах слабкого освітлення, коли камера використовує довшу витримку — без стабілізації навіть незначне тремтіння руки за цей довший час спричиняє розмиття кадру.
Для відео комбінація обох технологій дає помітно плавніший результат при зйомці на ходу чи в русі, хоча для дійсно «кінематографічного» плавного відео деякі виробники пропонують окремий підсилений режим стабілізації, який ще агресивніше обрізає кадр заради максимальної плавності.
Обмеження обох підходів
OIS має фізичний механічний діапазон руху — за межами цього діапазону (наприклад, під час бігу чи їзди на велосипеді) оптична система більше не встигає фізично компенсувати рух, і на допомогу приходить саме EIS з ширшим, хоча й цифровим, діапазоном компенсації, ціною звуженого поля зору й потенційної втрати деталізації.
Підсумок
OIS і EIS — не конкуруючі, а взаємодоповнюючі технології: оптична стабілізація фізично компенсує тремтіння до формування кадру без втрати якості, а електронна додає ширший діапазон компенсації ціною частини корисної площі кадру. Найкращий практичний результат дає саме поєднання обох підходів, а не вибір лише одного з них.
